full page

Графіка

 

1|2|3

 

Чарышников Юрий

 

Чарышников Юрий

Чаришніков Юрій (р.1947) "Третє крило", 1988 р., літографія, розмір 38 см х 43 см,

"Відспівування", 1988, літографія, розмір 38 см х 43 см.

 

Юрій Чаришніков / Yuriy Charyshnikov / Yuri Tchary – всесвітньо відомий художник, гравер, ілюстратор та лектор. Його роботи опубліковані у New York Times, а також в американських та європейських виданнях. Народився у Львові, Україна, 1947 року. Закінчив Львівський поліграфічний інститут образотворчих мистецтв 1971 року. Мешкає у США. Його твори експонувалися на 45 виставках у 20 країнах. Роботи художника зберігаються у колекціях: Музей сучасного мистецтва Koehl, Німеччина; Третьяковська галерея, Москва; Музей О.С. Пушкіна, Москва; Національний музей українського мистецтва, Львів; Національний художній музей, Київ.



Сельский Роман Юлианович (1903-1990)

Сільський Роман Юліанович (1903-1990)

 

Роман Юліанович Сільський (1903 – 1990) – український та радянський живописець, педагог, професор. Заслужений художник Української РСР (1982). Народний художник України (1989).



Аксинин Александр Дмитриевич (1949 — 1985). Офорт, 1979 г., размер оттиска 13 см х 9,5 см

Аксинін Олександр Дмитрович (1949 - 1985). Офорт, 1979 р.,

розмір відбитку 13 см х 9,5 см



Аксинин Александр Дмитриевич Аксинин Александр Дмитриевич

Аксинін Олександр Дмитрович (1949 - 1985).

 

Офорт, 1980 р., розмір відбитку 13 см х 9,5 см

Офорт, 1984 р., розмір відбитка 11 см х 8 см.



Александр Аксинин

Олександр Аксінін (Alexander Aksinin, 1949 - 1985) - видатний художник-графік, який жив у Львові (УССР).

 

Висока техніка офорту, скрупульозне опрацювання деталей та візуально-інтелектуального компонента здобули йому ім'я «львівського Дюрера». Художника також називали «Піранезі 20-го століття» за його драматичні та досконально збудовані конструкції.



Яков Яковлевич Гнездовский

Яків Якович Гніздовський (англ. Jacques Hnizdovsky; 1915 - 1985)

"Вівці у кошарі ІІ", 1978, ксилографія.
Розмір 56 см х 31 см.



 

Яків Якович Гніздовський (укр. Яків Гніздовський, хорв. Jakiv Hnizdovskij, польськ. Jakob Gniazdowski, англ. Jacques Hnizdovsky; 1915 — 1985) — видатний художник українського походження, який працював у різних жанрах живопису та графіки (портрет, пейзаж, натюрм) побутовий жанр, екслібрис, книжкова ілюстрація, прикладна графіка); мистецтвознавець. Один із наймайстерніших графіків світу, Яків Гніздовський (Jacques Hnizdovsky, 1915 – 1985) отримав повне визнання і став надзвичайно популярним у Сполучених Штатах. в американському графічному мистецтві 20 століття гравюри художника вважаються одним із найцінніших та найоригінальніших звершень, адже вони виконані у найскладнішій техніці дереворіза, яку Гніздовський фактично повернув із забуття, надихнувшись мистецтвом Альбрехта Дюрера. Твори Якова Гніздовського зберігаються у шановних колекціях світу, зокрема у Національному музеї американського мистецтва Addison Gallery, Музеї образотворчого мистецтва у Бостоні, Музеї сучасного мистецтва у Більбао, Картинній галереї Вінніпега, колекції Білого Дому, багатьох університетах та приватних колекціях.



Богаевский Константин Федорович

Богаєвський Костянтин Федорович. Краєвид. 1922 р.

Автолітографія.
Розмір відбитку: 35 х 41 см.


У правому нижньому кутку аркуша монограма автора.

 

Богаєвський Костянтин Федорович (Bogaevsky Konstantin Fedorovich, 1872–1943) – видатний художник-пейзажист, живописець та графік, творець оригінального епічно-романтичного стилю пейзажу Криму – Кіммерії. Народився у Феодосії. Перші уроки малювання брав у художника Адольфа Фесслера у майстерні Айвазовського у Феодосії. У 1890 році Богаєвський вступив до Академії Мистецтв, де навчався і працював у майстерні Архіпа Куїнджі. З 1911 року Богаєвський входить до об'єднання «Світ мистецтва». У роки Другої світової війни Богаєвський залишився у Феодосії, де й загинув у лютому 1943 року під час бомбардування окупованого міста радянськими військами.


 

Це шарудить надламане стебло 

Кумановський Н. (р. 1951) "Це шарудити надламане стебло", автоцинкографія, 1990 р.

Розмір відбитка 43 х 30 см.

 

Народився Микола Кумановський у 1951 році у місті Сатанів на Хмельниччині. Майбутній митець закінчив Львівське училище декоративно-ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, а згодом продовжив освіту у Львівському державному інституті декоративно-ужиткового мистецтва. Художник протягом усієї своєї творчої кар'єри вражав та вражає своєю працездатністю. Він є автором багатьох відомих мальовничих та графічних серій, серед яких такі цикли, як: «Темна українська ніч», «Закляті», «Це шарудить надломлене стебло», «Матерія», «Грандмарш Аутодафе» та інші. Крім того, Микола Кумановський відомий як автор численних ілюстрацій до книжок, зокрема до повних зборів творів Григорія Сковороди, які нещодавно було випущено в США.


 

Бабкова А.А. (1923 г.р.)

Бабкова А.А. (1923 г.р.)

Бабкова А.А. (1923 г.р.) "Москва", 1974 г., линогравюра.  

  Бабкова А.А. (1923 р.н.) "Москва", 1974 г., ліногравюра.

 

Бабкова Олександра Андріївна (1923 р.н.) Графік. Член Спілки художників СРСР. Закінчила Київський державний мистецький інститут (1955). Педагог з фаху – О. Пащенко. Основні твори: "Площа Б. Хмельницького", "Золоті ворота" із серії "Київ" (1955), "Дніпровські далі" (1960), "Києво-Печерська лавра. Церква всіх святих" (1972), "Хліб Батьківщини" ( 1977). Член НСХУ (1960).



Тихо задзвонили у Києві

Скубира В.А. (1940 р.н.)
Т. Шевченка. "Тихо задзвонили у Києві ...", 1989 р.

Літографія.
Розмір відбитка 31 см х 22 см.

 

Скубира Володимир Андрійович (1940 р.н.) – графік. Член Спілки художників СРСР. Народився в селищі Б'янкіно, Читинська область, Росія. Закінчив Ленінградський державний художній інститут у 1969 році. У 1970-1972 pp. навчався у художній студії Української академії мистецтв у Києві. Член Спілки українських художників. Дипломна робота – серія ліногравюр «За нове життя». Брав участь у національних художніх виставках, а також у художніх виставках у Польщі, Канаді, США, Франції, Німеччині та Філіппінах. Його роботи можна знайти в колекції творів мистецтва в Україні, Росії та приватних колекціях у Канаді, Польщі, Франції, Німеччині, Голландії та Югославії.


 

Кутилов Юрий Казимирович Кутилов Юрий Казимирович

Кутилов Юрий Казимирович Кутилов Юрий Казимирович

Кутилов Юрий Казимирович Кутилов Юрий Казимирович

Кутилов Юрий Казимирович

Кутилов Юрій Казимирович (1951 р.н.). Київ

 

Закінчив Київський державний мистецький інститут (1976). Педагог з фаху – І. Селіванов. Працює у галузі живопису, графіки. Основні твори: серія "Київські метробудівці" (1976), "Донбаські портрети" (1980), "Січневе повстання" (1982), "Сільське життя" (1990). Член НСХУ (1983).


 

Пикулицкий Богдан Романович

Розмір 38х49см

Пикулицкий Богдан Романович

Розмір 38х49см

  Пикулицький Богдан Романович (1948 р.н.) 1\10, «Біла кімната», 1976 г. Автолітографія. 6\21, «Теніс», 1981 р. Автолітографія. 

 


Пикулицкий Богдан Романович

Розмір 14 см х 20 см.   

 

Пикулицкий Богдан Романович

Розмір 15см х 10см


    Пикулицький Богдан Романович (1948 р.н.) "Свято в місті", 2008 г., авторська техніка "Ангел в гості", 2004 р., авторська техніка

 

Пікулицький Богдан Романович (1948 р.н.) Народився у м. Львів. Закінчив Львівський поліграфічний інститут. Член Спілки художників України. Учасник українських та міжнародних виставок, власник багатьох нагород.


Вибрані виставки:

2014 р. - "МИ РАЗОМ!", галерея АртСвіт. Дніпропетровськ, Україна.

2010 р. – "Only you", галерея Гері Боумена. Львів, Україна.

2007 р. – "25 см у квадраті", галерея "Зелена софа". Львів, Україна.

2004 р. – Мюнхен, Німеччина.

2001 р. – Варшава, Польща.

1998 р. – Краків, Польща.



Полевой Геннадий Петрович (1927г.р.)

"Місто", ліногравюра,
розмір 26 см х 40 см. 

  

Полевой Геннадий Петрович (1927г.р.)

"Схід сонця", линогравюра,
размер 9 см х 30 см
  


Польовий Геннадій Петрович (1927 р.н.) – український художник-графік, публіцист.


Народився 3 червня 1927 року в Одесі в артистичній родині. Батько – Петро Іванович Могила, артист Державного Українського народного хору ім. Г. Верьовки (псевдонім Петро Польовий). Мати - Марія Петрівна Казакова (Федорова), артист та режисер.


1950 року разом із братом, композитором Валерієм Полєвим, Геннадія було репресовано за звинуваченням у створенні молодіжної антирадянської організації, так званої «Народно-Визвольної Партії» (НОП), яка нібито ставила своїм завданням підготовку збройного повстання з метою повалення в Радянському Союзі політичного ладу. Після реабілітації 1954 року, Польовий Г.П. вступив до Київського художнього інституту на відділення графіки, до майстерні станкової графіки професора О. С. Пащенка. Педагогами з фаху були В. І. Касіян, І. М. Плещинський, А. С. Пащенко. Інститут закінчив у 1960 році.


З 1958 року учасник республіканських, з 1962 – всесоюзних та з 1963 року – зарубіжних художніх виставок. З 1965 року – член Спілки художників України.


Дружина художника – Галина Іллівна Гаркавенко (1933-2008 р.р.) – видатний український аквареліст.


Г.П.Польовий автор серій: "Крим. Кара-Даг" (1969), "Самокольорові Карпати" (1990), "Саяни", "Іви України" (1997-2007), "Соняшники України" (1995-2001) , "Вечірні вогні Києва" (2000-2002), циклів пейзажів з подорожей на Кавказ, на Саяни, на Курильські острови. Відбулося понад 20 персональних виставок художника. Роботи Геннадія Польового зберігаються у більш ніж 35 музеях, приватних зборах та галереях України, Росії та інших країн.



Попов Николай Тарасович (1927 - 2010 г.г.)

 Попов Микола Тарасович
(1927 – 2010 р.р.)

Літографія, 1966, розмір 38 см х 82 см. Відбиток 8/30.

 

Попов Микола Тарасович (1927 – 2010 р.р.) – видатний український графік. Народний художник України Народився 7 серпня 1927 року в селі Ястребівка Курської області у селянській родині. 1934 року сім'я майбутнього художника переїжджає на Донбас і селиться до м. Алчевська Луганської області. Там майбутній художник починає відвідувати гурток малювання. Заняття у гуртку допомогли Миколі обрати шлях професійного художника, і після сьомого класу у 1941 році він вступає до Ворошиловградського (нині Луганського) художнього училища.

Навчання перервала війна. Після звільнення Алчевська Микола Попов працює телефоністом на заводі, водночас виконуючи різні художні оформлювальні роботи. Після закінчення війни продовжує навчання у училищі. Ще в училищі завдяки своєму педагогові Олександру Фільберту Попов визначаться зі своєю майбутньою спеціалізацією. Він обирає графіку.

З 1950 до 1956 року Попов Н.Т. навчається у Київському художньому інституті у майстерні О. Пащенка. Справжнім успіхом молодого художника стала його дипломна робота "Похід армії К. Ворошилова в 1918", виконана в техніці кольорової літографії.

Після закінчення університету Попов Н.Т. працює спочатку редактором, потім головним художником республіканського видавництва "Радянська школа".

З 1961 року – член Спілки художників України. Працював художник, переважно, в галузі станкової графіки та живопису. Віддавав перевагу літографії, офорту, малюнку.

Починаючи з 1957 року твори Попова регулярно експонувалися на республіканських, всесоюзних, міжнародних виставках.

З 1961 року викладає у Київському художньому інституті, з 1978 року – професор та керівник кафедри графічних мистецтв. 1977 року Попов Микола Тарасович очолив Республіканську художню раду за графіком при Художньому фонді УРСР.

Заслужений митець УРСР з 1977 року. Народний художник України із 1997 року.

Твори майстра зберігаються у понад 40 музеях України, галереях та приватних колекціях по всьому світу. Помер Микола Тарасович Попов 12 червня 2010 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.



Сергей Ильич Иванов

Роздуми про камінь

Сім вільних наук і мистецтв

Сім вільних наук і мистецтв

Сергій Ілліч Іванов (1957 р.н.)


"Роздуми про камінь", офорт, 1994 р., розмір 30 см х 40 см


"Сім вільних наук і мистецтв", офорт, 2000,
розмір 30 см х 40 см.

 

Сергій Ілліч Іванов (1957 р.н.) - український графік та живописець. Член Національної спілки художників України. Заслужений митець України (2008).

 

Сергей Ильич Иванов

 

Сергей Ильич Иванов

 

1|2|3