АНТИКВАРНі КНИГИ - економіка
|
21 |
|
Хуторські господарства Київської губернії: Результати обстеження, пров. в 1908-1909 рр..: Т. 1-Т. 2 в одній книзі; Київ. губ. землеустроїти. коміс. – Київ:
Формат видання: 25 см х 16,5 см х 4,5 см; [4] л. , 408 с., чорт., іл.; карта; [2] л, 310 с. Оправа книги оригінальна: шкіра бордового кольору, коленкор, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом, каптал, лясе. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Київська губернія - адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, одна з перших восьми губерній у Росії. Утворена у 1708 році. Київська губернія займала північно-східний кут південно-західного краю та розташована за середньою течією річки Дніпро. |
|
22 |
|
Василь Іванис. Промисловість України й північного Кавказу / Праці Українського Наукового Інституту. Том. 43. Серія економічна.- Варшава, 1938.
Формат видання: 25 см х 17,5 см х 2 см; 160 с. Оправа книги відновлена у найкращих традиціях палітурної майстерності кінця XIX століття – початку ХХ століття: шкіра коричневого кольору, «мармуровий» папір, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал. Збережено видавничу обкладинку. Видання має наукову, історико-культурну цінність. Прижиттєве видання автора. Іваніс Василь Миколайович (псевдонім Болотенко; 1888 -1974) – економіст, інженер-технолог, історик, педагог, політичний та громадський діяч Кубані. Дійсно член Наукового товариства імені Шевченка, член Українського історичного товариства, Української вільної академії наук (УВАН). Зміст видання «Промисловість України та північного Кавказу»: Територія населення; Загальна характеристика промисловості; Поділ на райони; Ресурси промислової сировини. |
|
23 |
|
Шульце Ернест. Боротьба за персько-месопотамську нафту/Ернест Шульце; переклад з німецької Н. М. Качкачова; Соціалістична академія (Кабінет зовнішніх зносин). - Москва: Червона новина: Главполітпросвіт, 1924.
Формат видання: 25 см х 15 см х 1 см; 96 с.: Табл. Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра синього кольору, «мармуровий» папір, блинтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. У першій третині XX ст. нафтові багатства Іраку були предметом суперництва великих держав та нафтових компаній. При цьому близькосхідний комплекс міжнародних проблем надавав відомий вплив на співвідношення сил між урядами, що конкурували, і нафтовими монополіями Великобританії, Німеччини, США, Франції, Італії. Виходячи з проведеного аналізу джерел та літератури, можна виділити такі періоди в історії встановлення іноземного контролю над нафтовими родовищами Іраку. Перший етап нафтового суперництва, предметом якого були месопотамські родовища, охоплював період з 1912 р. по 1918 р. У цей час основними претендентами на право розробки нафтових ресурсів Османської імперії виступали уряди Великобританії та Німеччини, які прагнули забезпечити себе солідною нафтовою базою і звільнитися від диктату нафтових компаній. Компромісним вирішенням проблеми стала реорганізація в березні 1914 р. англо-німецької «Туркіш Петролеум Компані», яка була створена двома роками раніше представниками ділових кіл цих країн і вже встигла заручитися обіцянкою турецького уряду розглянути питання про передачу їй прав на розробку нафтових родовищ. У новій «ТПК» інтереси англійського уряду представляла «Англо-Перська Нафтова Компанія», німецького уряду – Дойче Банк, приватні інтереси – англо-голландський трест «Ройял Датч Шелл» та К.С. Гульбенкян. Однак ця угода не стала основою тривалої нафтової співпраці, оскільки Англія та Німеччина мали різні плани вирішення Східного питання, важливою складовою якого з 1912 р. була нафтова проблема. Боротьба за нафту стала важливим аспектом у наростаючих міжнародних суперечностях, які зрештою призвели до першої світової війни. Протягом років війни проблема контролю над нафтовими ресурсами Месопотамії вирішувалася під час військових кампаній і на дипломатичному рівні. Внаслідок поразки блоку Центральних держав Німеччина вибула з-поміж претендентів на месопотамську нафту, а Великобританія отримала можливість реалізувати плани поділу Османської імперії та включити нафтоносні території Близького Сходу до складу Британської імперії. Водночас уряд Англії мав скоригувати свою політику в цьому регіоні з урахуванням нових факторів. По-перше, французи, араби та сіоністи вимагали від британського уряду виконання обіцянок, наданих їм у роки війни в угодах Сайкс-Піко, Мак-Магон-Хусейн та декларації Бальфура. По-друге, на право розробки нафтових джерел Месопотамії стали претендувати американські нафтові компанії, які діяли через уряд США. Це зумовило подальшу боротьбу за месопотамскую нафту. У ході другого етапу (1919-1923 рр.) держави-переможниці розділили імперію Османа і до певної міри врегулювали взаємні претензії на месопотамську нафту, визначивши склад учасників майбутньої нафтової концесії в Іраку. |
|
24 |
|
Малешевський Б. Ф. Теорія та практика пенсійних кас: Упоряд. за дорученням М-ва пут. повідомл. магістр фіз.-мат. наук Б.Ф. Малешевський. Т. І. Т. ІІ, Ч.2. - Санкт-Петербург: тип. М-ва пут. повідомл. (А. Бенке), 1890.
Формат видання: 23 см х 15 см х 3 см; X с., 562 с.; ХІІ с., 600 с. Оправа книги оригінальна: шкіра коричневого кольору, коленкор, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Малешевський Болеслав Фоміч (1849-1912) - вчений, математик, на основі теорії ймовірностей розробив теорію та впровадив перші пенсійні каси в Росії. Був серед найкращих випускників Варшавської головної школи, що дозволило йому отримати за поданням письмової роботи ступінь кандидата математичних наук. Пізніше Малешевський отримав ступінь магістра. З 1869 він на приватній службі, а з 1892 - на державній. Після роботи на Південно-Західній залізниці Малешевський з 1894 займає посаду директора Особливої канцелярії з кредитної частини міністерства фінансів, є членом Вченого комітету цього міністерства і членом Ради Державного банку. У Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті на економічному відділенні професор Б.Ф. Малешевський читає лекції з теорії ймовірностей та фінансових обчислень. За твердженням Малешевського, старші техніки та директори страхових товариств майже завжди обиралися з-поміж відомих фахівців-математиків. Втім, високий рівень математичної освіти був потрібний і в їхніх підлеглих. |
|
25 |
|
Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство. Дніпровський завод. Сортаменти. 1916 р. Завод розташований при станції "Тритузна" Катерининської залізниці, у селі Кам'янському (Катеринославська губернія). Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Оправа книги оригінальна: коленкор зеленого кольору, орнаментально-шрифтове тиснення, каптал, форзац. ПАТ «Дніпродзержинський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» — одне з найбільших підприємств промислового комплексу України з повним металургійним циклом із випуску 5600 тис. тонн агломерату, 4350 тис. тонн чавуну, 3850 тис. тонн сталі. Збудований у 1887-1889 роках. ПАТ ДМКД - єдиний в Україні постачальник катаної осьової заготівлі для залізничного транспорту, рейок контактних для метрополітену, сталевих куль, що мелють, трубної заготівлі. В останній третині XIX століття Росія вступила в період промислового підйому. Особливо швидко розвивалася промисловість у Катеринославській губернії (з 1926 року — Дніпропетровська область), на території якої було зосереджено більшу частину промисловості півдня країни. Побудована у 1884 році Катерининська залізниця з'єднала Донецький вугільний та Криворізький залізорудний басейни та проходила поблизу села Кам'янське (з 1917 р. – місто Кам'янське, з 1936 р. – місто Дніпродзержинськ). Географічне положення села (враховуючи і майже необмежені водні ресурси) створювало всі передумови для будівництва великого металургійного підприємства. Таке будівництво було розпочато навесні 1887 року Південно-Російським Дніпровським металургійним товариством, утвореним у травні 1886 року шляхом об'єднання банкрутства «Товариства Варшавського сталеливарного заводу», що знаходилося на межі банкрутства, і бельгійської компанії «Коккеріль». 27% капіталу у ньому належало французьким компаньйонам. Ця дата вважається датою народження Дніпровського металургійного заводу (з 1984 року – комбінат). |
|
26 |
Стрільбицький Іван Опанасович. Обчислення поверхні Російської імперії в загальному її складі за царювання імператора Олександра III і суміжних з Росією азіатських держав: У дод. карта володінь Росії / Виробив І. Стрельбицький, Ген. штабу ген.-майор та д. чл. Міжнар. Стат. ін-та. - Санкт-Петербург: Воєн. тип., 1889.
Формат видання: 32 см х 24 см х 1,2 см; XIV, 135 с., 1 від. л. карт. Оправа книги оригінальна: шкіра коричневого кольору, коленкор, орнаментально-шрифтове тиснення. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Іван Опанасович Стрельбицький (1828, село Голенка Полтавської губернії, Російська імперія — 1900, там же) — відомий геодезист та картограф, генерал від інфантерії(1899). Походив із давнього козацько-шляхетського роду Стрельбицьких, який відомий з часів Галицько-Волинського держави. Його дід Стефан Васильович був козацьким військовим товаришем у Гетьманщині. Фундаментальна праця, яка вперше дала вірні відомості про поверхню володінь Росії як у цілому їхньому складі, так і по губерніях та повітах, з окремим обчисленням островів та озер. |
|
27 |
Віленкін Григорій. Державний та економічний устрій сучасної Японии.-С.-Петербург:Т-во Художньої Печатки, 1908.
Формат видання: 23 см х 16 см х 1 см; -214 с., [II]: табл. Збережено видавничу обкладинку. Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра синього кольору, «мармуровий» папір, блинтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність. Прижиттєве видання автора. Віленкін Григорій - агент російського міністерства фінансів та письменник; рід. в Новогрудку (Мінськ. губ.) в 1864 р. Після закінчення юридичного факультету в СПб. Вступив на службу в міністерство народної освіти, яке відрядило його в Англію для вивчення постановки вищої освіти; згодом він був відправлений до Парижа з метою вивчення справи нижчої освіти. У 1895 р. перейшов до міністерства фінансів і був призначений помічником фінансового агента в Лондоні, в 1904 р. агентом у Вашингтоні, а в 1906 р. в Токіо. Перебував при Вітті під час укладання російсько-японського договору в Портсмуті. З робіт з фінансових питань зазначимо: Monometalism and bimetalism; The financial and political organization of contemporary England and the commercial and political organization of contemporary Russia; «Державний та економічний устрій сучасної Японії». Зміст книги: Походження японців; Державний бюджет; Державні прибутки; Державні витрати Японії; Зовнішня торгівля та ін. |
|
28 |
|
Заорська-Олександрова Віра В'ячеславівна: Промислові заклади Туркестанського краю: Розроб. даних анкети, пров. влітку 1914 р. Економічна організація вишукувань щодо усій водосховищ у верхів'ях річки Сир-Дар'ї / В.В. Заорська та К.А. Александер; [Передл.: поч. пошуків, інж. І. Александров]. - Петроград: Катерина. тип., 1915.
(Міністерство землеробства. Відділ земельних поліпшень. Матеріали вишукувань щодо влаштування водосховищ у верхів'ях річки Сир-Дар'ї Вип. 1). Формат видання: 26 см; 182, 557, [5] с., 72 арк. карт., табл., діагр. табл. Оправа книги оригінальна: коленкор зеленого кольору, орнаментально-шрифтове тиснення золотом, форзац, каптал. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Прижиттєве видання автора. Заорська-Олександрова Віра В'ячеславівна (1882-1972 рр.). Професор, доктор економічних наук. Закінчила Петербурзький політехнічний інститут. У Комісії ГОЕЛРО працювала під керівництвом Г.К. Різенкампфа у групі з підготовки матеріалів з електрифікації Туркестану. У розділі «План електрифікації Туркестанського краю» належить складання загальної економічної записки. З 1921 р. працівник Держплану. |
|
29 |
|
Н. Бунге. Підстави політичної економії. Київ, 1870.
Микола Християнович Бунг (1823 - 1895) - російський державний діяч XIX століття, вчений-економіст, академік, міністр фінансів Російської імперії. Був прихильником помірного лібералізму, приватної власності та свободи підприємництва (визнаючи у своїй необхідність обмеженого державного втручання у економіку), критиком соціалістичних і комуністичних навчань. Прекрасний знавець західних економічних концепцій. |
|
30 |
|
Список фабрик та заводів європейської Росії / Міністерство фінансів. - С.-Петербург: видання редакції "Вісника фінансів", Друкарня В. Кіршбаума, 1903.
Формат видання: 25 см; 838, [1] с. Оправа книжки оригінальна. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. У 1903 році, на підставі даних, отриманих від чинів Фабричної Інспекції при загальному обстеженні стану промисловості за 1900 рік, був складений під редакцією фабричного ревізора В. Є. Варзара і надрукований «Список фабрик і заводів Європейської Росії». Успіх видання довів, що відомості в ньому відомості достатньо задовольняли потреби ділової публіки, яка потребувала довідок цього роду. |
