АНТИКВАРНі КНИГИ - іСТОРіЯ
|
71 |
|
ЗАХАР'ЇН (ЯКУНІНЪ) І. Н. ЖИТТЯ, СЛУЖБА ТА ПРИГОДИ СВІТОВОГО СУДДІ: ІЗЪ ЗАПИСОК І СПОГАДІВ. - С.-Петербург: Склад вид. в Товаристві «Видавець»; В індивідуальній складеній (коленкор, мармуровий папір) палітурі. Незначні потертості та забруднення. Книга має наукову, історично-культурну цінність. Прижиттєве видання автора. Автобіографічну працю Івана Захар'їна (Якуніна) (1839–1906) присвячено його службі на посаді світового судді у Подільській губернії (1879–1880). У книжці змальовано загальну картину чиновницького побуту провінційного міста в останні роки царювання імператора Олександра ІІ. У передмові автор наголошує, що видання є не вченим трактатом про недоліки та переваги судових статутів, а, скоріше, збіркою жанрових сценок із суддівського життя. |
|
72 |
|
Закревський Н.В. Опис Києва: [2 т.] / твір Миколи Закревського. - М.: утримання Моск. Археологічного суспільства, тип. В. Грачова та комп., 1868.
Формат видання: 45,5 х 35,5 см; Т. 1. – [4], IV, 5-455 с.; Т. 2. - [5], 456-951 с.; 31,3 х22 см. [Атлас]. - 13 л. план, іл. Оправа книги: шкіра синього кольору, орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Закревський Микола Васильович (1805-1871) – відомий історик, етнограф, фольклорист, мовознавець. Його головна праця – «Опис Києва» – фундаментальне дослідження історії міста з найдавніших часів, що містить безліч історичних, археологічних, топографічних та статистичних даних. Особливий інтерес становлять плани та креслення (додані до видання), більшість з яких було виконано самим ученим. Микола Васильович Закревський народився 9 червня 1805 р. у київській родині міщанина Василя Івановича Закревського та його дружини Варвари Олександрівни Лебединської. З 1820 р. навчався у Першій гімназії, що розташовувалась у Кловському палаці. Проте через важке матеріальне становище він перервав навчання і поїхав у 1824 р. до Житомира, де вступив на посаду помічника губернського архітектора. У 1825 р. Микола Васильович їде до Петербурга. Тут він провів близько трьох років, займаючись листуванням паперів у присутніх місцях та даючи приватні уроки. У 1828 р. повернувся до Києва, продовжив навчання у Першій гімназії, яку закінчив у 1829 р. і того ж року вступив на юридичний факультет Дерптського (Тартуського) університету. Але незабаром був змушений залишити навчання та зайнятися пошуком роботи. З 1831 р. викладає у містечку Пайде у повітовому училищі, а потім у Ревельській гімназії. Заробивши чин надвірного радника та маючи право на пенсію, Микола Закревський у 1847 р. переїхав із дружиною до Москви, потім до Петербурга, де з 1850-го року відвідував малювальний та архітектурний класи в Академії мистецтв. Ще в гімназії М.В.Закревський почав збирати та вивчати літературу про Київ. Перебуваючи далеко від Батьківщини, він продовжував писати історію рідного міста. У Ревелі опублікував свій перший твір "Нарис історії міста Києва" (1836), у Москві (1858) вийшла праця "Літопис та опис міста Києва" у двох частинах з додатком, де були дані план Києва, таблиці та малюнки. У 1868 р. робота була перевидана зі значними доповненнями у двох томах під назвою "Опис Києва". Це фундаментальне дослідження вийшло коштом Московського археологічного товариства графа А.С.Уварова. У книзі зібрано багатий фактичний матеріал з історії Києва, починаючи з найдавніших часів: історичні, археологічні, топографічні та статистичні дані. За цю роботу М.В.Закревському було присуджено Уварівську академічну премію. Своїм дослідженням історії Києва вчений зробив величезний внесок у справу вивчення багатовікової історії міста. |
|
73 |
|
Городцов Василь Олексійович. Побутова археологія: Курс лекцій, чит. в Моск. археол. ін-ті. -
Формат книги: 26 см х 17,5 см х 3,2 см. VI, 474, [1] с., [2] л. карт. Оправа книги оригінальна: шкіра чорного кольору, коленкор, блінтове та орнаментально – шрифтове тиснення золотом, форзац, каптал. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність. Прижиттєве видання автора. Василь Олексійович Городцов (1860-1945) - відомий археолог. З 1880 по 1906 рік, перебував на військовій службі і, одночасно, співпрацював у наукових товариствах та організаціях: Рязанській вченій архівній комісії (1889-1892), Ярославській вченій архівній комісії (1898-1899), Історичному музеї у Москві (з 1903). Вийшовши у відставку, влаштувався на постійну роботу до Історичного музею, де й працював до 1929 року. З ним пов'язане розширення та корінна реекспозиція археологічних залів музею, видання путівників музею (1921—1923). У 1907-1914 роках викладав археологію в Московському археологічному інституті, у 1915-1918 роках - у Народному університеті імені Шанявського. З 1918 року професор Московського університету, пізніше також професор ІФЛІ ім. Чернишевського; в обох вишах очолював кафедри археології. Бронзова епоха; Єгипет; Іран; Трипільська культура; Культура найдавніших курганів; Месопотамія; Фінікія; Сибір; Європа; Залізна доба; Кіммерійці; Скіфи; Сармати; Кавказ; Готи; Хазари; Торки та половці; Російські слов'яни та ін. |
|
74 |
|
Бахтіаров Анатолій Олександрович. Історія книги на Русі. - Санкт-Петербург: Ф. Павленков, 1890.
Формат видання: 21,5 см х 14,5 см х 1,5 см; ІІ арк., 280 с.: іл. Оправа книжки оригінальна. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Анатолій Олександрович Бахтіаров (1851-1916) - російський письменник, журналіст, краєзнавець, автор численних нарисів, статей, путівників по Санкт-Петербургу та Москві, їх історичним районам та пам'яткам. Історія книги на Русі - ілюстроване дослідження історії друкарства з найдавніших часів до кінця XIX століття. Зміст книги: Слов'янські письмена; Письмовий папір; Переписувачі книг у Стародавній Русі; Виникнення друкарства у Європі; Іван Федоров – перший російський друкар; Книгодрукарська справа за Петра Великого; Новіков – перший російський журналіст та видавець книг; Бібліотеки у Росії; Історія цензури у Росії; Літературна власність; Книжкова торгівля. |
|
75 |
|
ЛЕВИЦЬКИЙ О. ПО СУДАХ ГЕТЬМАНЩИНИ. НАРИСИ НАРОДНОГО ЖИТТЯ ГЕТЬМАНЩИНИ 2-ОЇ ПОЛОВИНИ XVII ВІКУ. [Харків]: Рух, [1930]. - 254 с. -
В індивідуальній складовій («мармуровий» папір, шкіра) палітурці. Орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці, кольоровий форзац, каптал, лясе. Збережено видавничу обкладинку. Книга має наукову, історико-культурну цінність та представляє колекційний інтерес. У книзі подано обрані матеріали з роботи О. Левицького «Нариси народного життя в Малоросії у другій половині XVII століття» українською мовою. За основу для нарисів автор взяв актові книги Полтавського та кількох інших судів. У таких актових книгах докладно відображалося життя на той час, тому вони представляють цінний матеріал для дослідника. Левицький Орест Іванович (1848–1922) – український історик, етнограф, письменник. Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей та мистецтв, академік Української академії наук (з 1918). У 1919-1922 роках – Президент Української (Всеукраїнської) академії наук. |
|
76 |
|
Завітневич В.З. Володимир - Красно Сонечко / З ілюстраціями художників Ф.Шавріна, Г.Золотова та О.Красовського. – Київ: видано та надруковано
Формат видання: 36 см Х27 см. 52 стор., збільшений формат. Ілюстрований титульний лист. Зі збереженням хромо-літографованої видавничої обкладинки. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Прижиттєве видання автора. Ілюстровані видання. Володимир I Святославич (близько 960 року - 1015) - великий князь київський (978-1015), при якому сталося хрещення Київської Русі. У хрещенні одержав християнське ім'я Василь. Відомий також як Володимир Святий, Володимир Великий, Володимир Хреститель (у церковній історії). На думку дослідників билинного епосу, Володимир Святославович є одним із прообразів збірного билинного персонажа Володимира Червоного Сонечка. Уславлений у лику святих як рівноапостольний. Володимир Зенонович Завітневич (1853-1927) - білоруський письменник, історик, вихованець Санкт-Петербурзької духовної академії, професор Київської духовної академії на кафедрі громадянської історії. |
|
77 |
|
Вітте С. Ю. Спогади. Царювання Миколи Другого. / Т. 1 - 2. - Берлін: Слово, 1922. Вітте С.Ю. Спогади. Дитинство. Царювання Олександра ІІ та Олександра ІІІ. (1849-1894). / Т.3. – Ленінград: Державне видавництво, 1924.
Формат видання: 21,5 см х 16,5 см х 3,2 см; Т.1. - XXXV + 511 пн.: 1 л. портр., 1 л. мул. Т.2. Вид. 2-ге. - XII + 571 с.: 1л. портр. - Імен. указ.: с.542-571. Оправа книжки оригінальна. Т.3. XVI с., 396 с. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність. Книжка представляє колекційний інтерес. Вітте Сергій Юлійович (1849-1915) - видатний політичний діяч, граф, дійсний таємний радник, статс-секретар, член Державної ради, обіймав посади міністра шляхів сполучення, міністра фінансів, голови Ради, автора ряду новаторських реформ, Вітте також активно сприяв спорудженню Транс магістралі. Цей двотомник - продовження спогадів графа Вітте, що обіймає період царювання Миколи II. |
|
78 |
|
КОЗАКИ. ІСТОРИЧНИЙ НАРИС. / СОСТ. Н. ІВАНОВИЧ, РЕД. Б. ДЕДИЦЬКИЙ.
Львів: Вид. товариства ім. Мих. Качковського; Тип. Ставропігійського Інституту. - 16 х 11,3 х 1,5 см. Ч. І: 1900: Лютий, ч. 290. - 80 с.; Ч. ІІ: Зіновій Богдан Хмельницький, ч. 1. - 1900: Травень, ч. 293. - 64 с.: Порт.; Ч. ІІ: Зіновій Богдан Хмельницький, ч. 2. - 1901: Лютий, березень, ч. 302, 303. - 64 с. В індивідуальній коленкоровій обкладинці з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом. Книга має наукову, історико-культурну цінність та представляє колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Історичний нарис, присвячений козацтву та Б. Хмельницькому, складається із трьох частин. Перша частина містить розгорнуту довідку з історії козацтва з часів Русі до початку Національно-визвольної війни. У двох наступних частинах докладно йдеться про козацько-польську війну під проводом Б. Хмельницького – від перших перемог до Переяславської Ради з її наслідками. Дедицький Богдан Андрійович (1827-1909) – український письменник, редактор, журналіст. |
|
79 |
|
Міжуєв П.Г. Політична історія Англії у ХІХ столітті / Видання акціонерного товариства "Брокгауз-Ефрон". - СПб.: Друкарня акціонерного товариства Брокгауз - Ефрон, 1906.
Формат видання: 25 см х 16,5 см х 1,5 см; 280 с. Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра коричневого кольору, «мармуровий» папір, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Прижиттєве видання автора. Міжуєв Павло Григорович (1861-1932) – відомий педагог, публіцист, письменник. У книзі викладено політичну історію Англії ХІХ століття, коли склалися остаточно деякі з найважливіших конституційних традицій. Завдяки цим традиціям, монархічна Англія стала фактично однією з найбільш чудових демократій не за формою, а по суті, тобто такою державою, де громадська думка становить найзначнішу за своїм впливом силу, є фактично джерелом будь-якого авторитету та сили. |
|
80 |
|
Страхов Н. Боротьба із Заходом у нашій літературі. Історичні та критичні нариси. / Кн. II.; Вид. 2-ге.-СПб.: Друкарня брат. Пантелєєвих, 1890. Формат видання: 21 см х 14,5 см х 3 см; ХХХ с., 568 с. Оправа книжки оригінальна. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Зміст книги: Хід нашої літератури, починаючи з Ломоносова; Фатальне питання; Наша культура та всесвітня єдність; Дарвін; Повне спростування дарвінізму. Микола Миколайович Страхов (16 (28) жовтня 1828, Білгород, Курська губернія, Російська імперія - 24 січня (5 лютого) 1896) - російський філософ, публіцист, літературний критик, член-кореспондент Петербурзької АН (1889). У книгах «Світ як ціле» (1872), «Про вічні істини» (1887), «Філософські нариси» (1895) найвищою формою пізнання вважав релігію, критикував сучасний матеріалізм, а також спіритизм; у публіцистиці поділяв ідеї ґрунтовництва. Статті про Л. Н. Толстого (у тому числі про «Війну і мир»); перший біограф Ф. М. Достоєвського (одночасно з О. Ф. Міллером). |
