АНТИКВАРНі КНИГИ - україніка

Житецький П. Опис Пересопницького рукопису XVI ст. З додатком тексту Євангелія від Луки, витягів з інших євангелістів та 4 сторінок знімків. – Київ: В Університетській друкарні, 1876.

Формат видання: 30 см х 24 см х 20,7 см; [2] л., 80 с., 4 л. з дод. Оправа книги оригінальна, футляр.

Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.

Павло Гнатович Житецький (1836—1911) — відомий український лексикограф, філолог, педагог та громадський діяч. Павло Житецький - один із найавторитетніших поборників думки, що київська Русь була колискою нинішнього українського народу, і що розвиток української народності, побуту та мови був безперервним процесом. Книга є філологічним дослідженням Пересопницького Євангелія – відомої рукописної пам'ятки українського мистецтва та літератури XVI ст.

Пересопницьке Євангеліє створено у 1556—1561 роках сином протопопа Михайлом Василевичем іархімандритом Пречистенського монастиря Григорієм, які розпочали роботу у с. Дворці (нині Хмельницька область), а завершили у Пересопниці (нині Рівненська область). Замовила книгу княгиня Анастасія Заславська (ур. Гольшанська). Виявлене в переяславській ризниці Осипом Бодянським Пересопницьке Євангеліє — велична книга вагою 9 кг. 300 г написана пізнім статутом на пергаменті форматом 380×240 мм. Книга складається із 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований, прикрашений високохудожніми багатобарвними заставками та мініатюрами. За красою та багатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних серед українських рукописів. Пересопницьке Євангеліє — духовна пам'ятка та національний символ, на якому, розпочинаючи виконання своїх високих обов'язків, Президенти України дають присягу своєму народу.

Lukomskij G.C. Kiew.

Lukomskij G.C. Kiew. Denkmäler kirchlicher Architektur des XI. bis XIX. Jahrhunderts. Byzantinische Baukunst. Ukrainischer Barock. = Лукомський Г.К. Київ. Церковна архітектура ХІ-ХІХ століть. Візантійська архітектура. Українське бароко. - München: Orchis-Verlag = Мюнхен: Видавництво "Orchis", 1923.

Формат видання: 31 см х 23 см. 52 с., 126 с.: іл. Підписи до всіх 158 ілюстрацій російською та німецькою мовами Альбомний формат.

Оригінальна обкладинка. Представлене видання розкриває релігійну, культурно-історичну та художню спадщину, зосереджену у найвидатніших архітектурних ансамблях Києва, у тому числі й знищених упродовж XX століття. Ілюстровані видання.

Прижиттєве видання автора. Книжка має музейне, наукове, художнє, історико-культурне значення.

Лукомський Георгій Крескентійович (1884-1952) - відомий український мистецтвознавець та архітектор - художник, є автором книг з російського та українського мистецтва, брав участь (1919) в організації Київського музею західного та східного мистецтва.

Шовкопляс І.Г. Археологічні дослідження на Україні (1917 – 1957). Огляд вивчення археологічних пам’яток. – Київ: Видавництво Академії наук УРСР, 1957.

Формат видання: 26,5 см х 17 см х 2,3 см; 424 с:іл. Збережено видавничу обкладинку.

Видання має наукову, історико-культурну цінність.

Ілюстровані видання. Прижиттєве видання автора. З дарчим написом автора.

Іван Гаврилович Шовкопляс (1921—1997) — відомий український вчений, історик та археолог. Представлена книга присвячена археологічним дослідженням в Україні, основна увага приділяється опису археологічних пам'яток, розкритих за 1917-1957 рр.

Котляревський Іван. Енеїда. Малоросійською мовою перекладена І. Котляревським. / Перше повне видання. Ч. 1 – Ч. 6. – Харків: В Університетській друкарні, 1842.

Формат видання: 22 см х 15 см х 2,2 см; 38 с.; 42 с.; 76 с.; 72 с.; 78 с.; 90 с.; 32 с. Оправа оригінальна: шкіра зеленого кольору, коленкор, орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці.

Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес.

Іван Петрович Котляревський (1769—1838) — видатний український письменник, автор «Енеїди», першого художнього твору тогочасної розмовної української мови. Енеїда - поема-бурлеск на сюжет однойменної поеми римського поета Вергілія, написана І. П. Котляревським. Перший художній твір літературною українською мовою. Книга швидко поширилася Україною в багатьох списках, що супроводжується додаваннями читачів. У 1798 року у Петербурзі вийшли три перші частини «Енеїди» Котляревського. Вони були видані без відома автора. Це ж видання було повторено у 1808 році.

Сам Котляревський у 1809 році видав чотири частини, внісши низку змін до опублікованого раніше тексту. П'ята та шоста частини були написані у першій половині 1820-х років, і перше повне видання «Енеїди» вийшло 1842 року в Харкові вже після смерті автора. «Енеїда» написана чотиристопним ямбом, 10-рядковою одичною строфою, прийнятою здебільшого від Ломоносова та інших поетів класицизму (римування АбАбВВгДДг). Прижиттєві видання «Енеїди», розраховані, зокрема, й на російськомовного читача, супроводжувалися великим українсько-російським глосарієм (понад 1000 слів), що зробило «Енеїду» важливим пунктом в історії української лексикографії.

Эварницкий Д.И.

[Яворницький Д.І.] Еварницький Д.І. Запоріжжя у залишках старовини та переказах народу». Т.1, Т.2. -
С.-Петербург. Видання Л.Ф. Пантелєєва, 1888.
(Друкарня Н.А. Лебедєва, Невський просп., Д. № 8).

Формат видання: 22 см; [Ч. 1]. - [2], VI, 294 с., 19 арк. мул. Ч. 2. - [2], 257 с., 43 арк. мул. Оправа книги відновлена у найкращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра бордового кольору, «мармуровий» папір, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе.

Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. «Запоріжжя у рештках старовини та переказах народу» – перша велика монографія видатного українського історика, археолога, фольклориста, етнографа, лексикографа, музеєзнавця та культурно-громадського діяча академіка Дмитра Івановича Яворницького (1855-1940).

Новаторська для свого часу, народознавча історико-фольклорно-етнографічна за характером ця книга яскраво демонструє широту наукових інтересів автора, особливості його творчої лабораторії, велику любов до рідної України. У праці Д. Еварницького представлена історія Запорізьких сіл, що колись знаходилися на території Січі, наводяться дані історичних джерел про час появи в цих місцях козаків, досліджуються коріння терміна «козак», коротка історія формування козацького стану, описані найдавніші та найцікавіші предмети у церквах Запоріжжя, розповідається про знамениті острови на Дніпрі, історію околиць річки Орел та багато іншого.

Дмитро Іванович Яворницький (також – Еварницький) (1855-1940) – видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, знавець історії Запорізького козацтва. Академік АН УРСР (1929), член Московського археологічного товариства, один із найбільших дослідників історії Запорізького козацтва. 1885 року Еварницький переїжджає до Петербурга, де читає лекції у гімназії та на Педагогічних курсах. У Північній столиці Дмитро Іванович знайомиться із І.Є. Рєпіним, А.Сластьоном, Д.Л. Мордовцева, М.О. Мікешиним, пише ряд статей з історії Запоріжжя, передмова до поеми Т.Г. Шевченка, «Гайдамаки» (яка вийшла тоді у російському перекладі, з Ілюстраціями А.Сластьона). Того ж року Еварницький став членом Археологічного Товариства. За порадою Еварницького, Ілля Рєпін розпочав роботу над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Еварницький надихнув Миколу Лисенка на створення опери «Тарас Бульба».

Сумцов М.Ф.

Сумцов М.Ф. Слобожани: Історично-етнографічна розвідка. – Харків: Видавництво «Союз», 1918.

Формат видання: 25 см. 240 с.: іл. Оправа книги відновлена в кращих традиціях палітурної майстерності XIX століття: шкіра синього кольору, «мармуровий» папір, блинтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе.

Прижиттєве видання автора. Дослідження відомого українського фольклориста, етнографа, літературознавця та громадського діяча Миколи Федоровича Сумцова (1854-1922) присвячене Слобожанщині та є своєрідним результатом його багаторічної плідної роботи з історико-географічного вивчення Слобідської України.

Це дослідження - спроба вченого першим зробити історичний огляд життя слобожан, починаючи з їхнього походження і закінчуючи розвитком культури, обрядами та звичаями. (Культурно-історична бібліотека під ред. проф. Д.І. Багалія; На шмуцтитулі факсиміле автографа М.Ф. Сумцова: «Цю наукову працю автор посвячує дорогій пам'яті своєї матері. Проф. М. Сумцов»).

Новицький О. Тарас Шевченко як маляр

Новицький О. Тарас Шевченко як маляр.
Львів-Москва: Наук. Тов. ім. Шевченка:
Тіпо-літогр. Т-ва І. Н. Кушнерєв та Ко, 1914.

Формат видання: 26,3 см х 18 см х 1 см; 90 с., 84 с.: іл. Оправа книги оригінальна: коленкор, шрифтове тиснення золотом.

Видання має музейну, мистецьку, наукову, історико-культурну цінність. Прижиттєве видання автора. Ця публікація є однією із численних праць, які історик мистецтва та академік АН УРСР Олексій Новицький присвятив дослідженню особистості Тараса Григоровича Шевченка, а саме – його художньому таланту. Основну частину видання займає альбом (реєстр робіт Тараса Григоровича та власне репродукції його картин). Нарис хронологічно описує розвиток художнього таланту Шевченка, називає людей, які сприяли становленню художника.

етрович Новицький (1862 – 1934) – історик мистецтва, бібліограф. Академік Всеукраїнської академії наук (з 1922).

Гоголь М. Тарас Бульба

Гоголь М. Тарас Бульба: історична повість/пров. з рос. В. Супранівський; ілюстроване народне видання. – Коломия: Тиражом О. Кузьми, у друк. М. Бойчука, 1924.

Формат книги: 17 см х 10,5 см х 2 см. 196 с. Оправа книги відновлена у найкращих традиціях палітурної майстерності кінця XIX століття – початку ХХ століття: шкіра коричневого кольору, «мармуровий» папір, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал, лясе.

Видання має наукову, історико-культурну цінність. "Тарас Бульба" - повість Миколи Васильовича Гоголя, входить до циклу "Миргород". Події книги відбуваються серед запорізьких козаків, у першій половині XVII століття.

Історія козацького повстання 1637—1638 років, пригніченого гетьманом М. Потоцьким, лягла основою повісті М. У. Гоголя «Тарас Бульба» і дала конкретні приклади драматичних доль героїв. Гоголь Микола Васильович (прізвище при народженні Яновський, з 1821 року – Гоголь-Яновський; 1809 – 1852) – видатний український прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист, визнаний одним із класиків світової літератури. Походив із старовинного дворянського роду Гоголь-Яновських.

1|2|3|4|5|6