full page

АНТИКВАРНі КНИГИ - україніка

 

1|2|3|4|5|6


 41  



[Крип'якевич Іван] Крип'якевич Іван.
Історія української культури / під заг. ред. Івана Крип'якевича. - Львів : Вид. І. Тиктора, 1937
(Друковано в друк. Медицький-Тіктор).


Формат видання: 24 см х 17 см х 4 см; 718 с.: Іл. Оправа книги оригінальна: коленкор зеленого кольору, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом.

Видання має наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Ілюстровані видання. Прижиттєве видання автора. Оправа книжки видатного українського художника-графіка Павла Ковжуна. 

Іван Петрович Крип'якевич (1886-1967) - відомий український історик, академік Академії наук УРСР (1958). Іван Тиктор (1896 – 1982) – громадський та політичний діяч, хорунжий УГА, відомий український видавець та редактор. Видана Іваном Тиктором публікація є ґрунтовним дослідженням української духовної та матеріальної культури періоду XVI – XIX ст. Вона розділена на три частини: "Княжа доба", "Доба перемін", "На світанку нових часів". У цих частинах розглядається як побут (а саме сільське господарство, сімейний устрій), так і освіта (різноманітні освітні заклади), духовне життя українців (свята, обряди, звичаї). Окрема увага приділяється мистецтву (переважно літературі).




 42  

Кониський Олександр. Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя / написав Олександер Кониський. Т.1., Т. 2.  — У Львові: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка: 1898, 1901.

 

Формат издания: 23,5 см х 15,5 см х 3,5 см;  1 л., 256 с.;  VIII с., 394 с., ІІ л., 26 с.: ил., портр. Оправа книги оригинальная: коленкор, орнаментально-шрифтовое тиснение золотом, каптал.

Издание имеет музейную, научную, историко-культурную ценность и является библиографической редкостью. Прижизненное издание автора.

Александр Яковлевич Кониский  (1836 — 1900) — украинский поэт, прозаик, педагог, переводчик, журналист, общественный деятель, лексикограф, адвокат. Литературные псевдонимы: укр. О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин и ещё около 150.

Десять лет жизни посвятил исследователь созданию книги о Тарасе Шевченко, которая печаталась во Львове в 1898-1901 гг. Критическое осмысление истоков биографии Кобзаря, популярная форма изложения привлекли внимание современников Кониского А. и, безусловно, заинтересуют читателей сегодня.

 43  

Програма Всесоюзного конкурсу на проект пам'ятника та музею на могилі Т.Г. Шевченка = Програма всесоюзного конкурсу на проект пам'ятника та музею на могилі Т.Г. Шевченка. / Художнє оформлення та макет верстки – Василь Єрмілов. - Х.: Перша кн. ф-ка ДВО-УПП ім. Р. І. Петровського, 1931.

 

Формат видання: 30 см х 22 см х 0,6 см; 55 с.: іл., 17 л. мул. Тираж – 1000 екз. Текст українською та російською мовами. Збережено видавничу обкладинку.

Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес.

Тарас Григорович Шевченко (1814 - 1861) - видатний український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860). Згідно з постановою Радянського уряду Тарасова (Чернеча) гора 1925 р. оголошена державним заповідником. У 1939 р., в ознаменування 125-річчя від дня народження поета, на горі відкрито бронзову пам'ятку Т.Г. Шевченка.

Автори проекту – скульптор М. Мазінер та архітектор Е. Левісон. Єрмілов Василь Дмитрович (1894 - 1968) - видатний український художник - авангардист і дизайнер, видатний учасник різних художніх течій 1910-х - 1920-х років XX століття (кубізм, конструктивізм та ін.). Малював обкладинки для книг («Ладомир» В. Хлєбнікова. — Харків: 1920; та ін.) та журналів («Колоси» — 1918 № 17; «Нове мистецтво» — 1927; «Авангард» — 1928-30-ті; «Культура та пропаганда» - 1933). Створив багато станкових робіт - жанр, портрет і особливо пейзаж. Роботи знаходяться у музеях США, Німеччини та Франції; продаються на міжнародних аукціонах - Сотбіс.

 44  

КОЗАКИ. ІСТОРИЧНИЙ НАЧЕРК. / СОСТ. Н. ІВАНОВИЧ, РЕД. Б. ДЕДИЦЬКИЙ.

 

Львів: Вид. товариства ім. Мих. Качковського; Тип. Ставропігійського Інституту. - 16 х 11,3 х 1,5 см. Ч. І: 1900: Лютий, ч. 290. - 80 с.; Ч. ІІ: Зіновій Богдан Хмельницький, ч. 1. - 1900: Травень, ч. 293. - 64 с.: Порт.; Ч. ІІ: Зіновій Богдан Хмельницький, ч. 2. - 1901: Лютий, березень, ч. 302, 303. - 64 с. В індивідуальній коленкоровій обкладинці з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом.

Книга має наукову, історико-культурну цінність та представляє колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.

Історичний нарис, присвячений козацтву та Б. Хмельницькому, складається із трьох частин. Перша частина містить розгорнуту довідку з історії козацтва з часів Русі до початку Національно-визвольної війни. У двох наступних частинах докладно йдеться про козацько-польську війну під проводом Б. Хмельницького – від перших перемог до Переяславської Ради з її наслідками.

Дедицький Богдан Андрійович (1827-1909) – український письменник, редактор, журналіст.

 45  

Шевченка Т. Г. Кобзар Тараса Шевченка. - СПб.: Вартість Платона Семеренка; У друкарні П. А. Куліша, 1860.

 

Формат видання: [1], 244, [1] стор., 1 л. поpтp.; 22 см. Тираж – 6 050 екземплярів. Оправа книжки оригінальна.

Літературна та мистецька спадщина Тараса Шевченка (9 березня 1814 – 10 березня 1861) – класика української літератури, поета, письменника, художника, графіка, громадського діяча, філософа, політика, фольклориста – одне з найцінніших здобутків української культури. Наявність у музейній, бібліотечній чи приватній колекції прижиттєвих видань чи оригінальних мистецьких творів Тараса Шевченка визначає її значущість та унікальність. На фронтисписі розміщено портрет Т. Шевченка роботи художника Михайла Мікешина.

Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. «Кобзар» 1860 року був надрукований засобами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною 1859 року, у Млієві. Платон Симиренко – відомий в Україні цукрозаводчик та меценат, виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це видання було значно повніше за попередні: сюди було включено 17 творів та портрет Тараса Шевченка. У тому року вийшов «Кобзар» у перекладі російських поетів (СПБ, 1860; переклад російською під редакцією М. Гербеля). Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора.

 46  

Історія Нової-Січі або останнього Коша Запорізького/ Витягнута з власного Запорізького Архіву А. Скальковським. - [Видання перше]. - Одеса:
У міської друкарні, 1841.

 

Формат видання: 22,5 см х 14,5 см х 2,1 см; VIII, 437, [2], ІV с. 1 л. фронт. (Грав. тит. Л.). Оправа книги оригінальна: шкіра коричневого кольору, коленкор, блінтове та орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці книги, форзац, каптал.

Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.

Аполлон Олександрович Скальковський (польськ. Apollo Skalkowski; 1808, Житомир - 1898, Одеса) - відомий український науковець, дослідник історії України, письменник та видавець; батько журналіста, театрального та балетного критика Костянтина Скальковського. А. А. Скальковський став першим істориком, який систематично вивчив історію Південної України, за що отримав від сучасників прізвисько «Геродот Новоросійського краю».

Численні історичні роботи А. А. Скальковського досі зберігають значення джерел з історії Південної України та Запорізької Січі, оскільки в них використано багато цінних документів, які не збереглися до наших днів. Ця книга є одним із перших досліджень з історії запорізького козацтва. Основою для написання книги стали численні документи, знайдені автором в архівах південної губерній Російської імперії та дозволили зробити масу нових відкриттів з історії Запорізької Січі. Запорізькі документи, знайдені автором, представляли адміністративне, дипломатичне, церковне, судове, військове, торгове листування запорожців, що дозволило поглянути по-новому на сторінки історії. Зміст книги: Походження та влаштування Запорізького військового ордену. Історія Нової-Січі, тобто IV-го та останнього коша, Запорізького військового ордену. 1734-1775. Додатки.

 47  

Драгоманов М. Малорусські народні перекази та оповідання / Видання Південно-Західного відділу Імператорського Російського Географічного товариства (Із ІІІ т. Записок). - Київ: Типографія М. П. Фріца, 1876.

 

Формат видання: 23,5 см х 15,7 см х 2,3 см; XXV, 436 с. Оправа книги: шкіра чорного кольору, тканина, блінтове орнаментально-шрифтове тиснення на корінці книги, форзац, каптал, лясе. На першому форзаці екслібрис "Ex Libris О. Овчаренко".

Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.

Михайло Петрович Драгоманов (1841, Гадяч, Полтавська губернія, Російська імперія - 1895, Софія, Княжество Болгарія, Османська імперія) - видатний український учений і критик, публіцист, історик, фольклорист, громадський діяч. Брат Ольги Косач та дядько Лесі Українки, який вплинув на її формування як письменника. У своїй зведеній праці «Малоруські народні перекази та оповідання» М. Драгоманов наводить понад 200 народних переказів та казок України, відсортованих за розділами: Знахарство, молитви, змови; Вірування та розповіді про чорти; Розповіді про мерців та ін. Усі разом вони є відображенням народних уявлень українців середини ХІХ століття.

 48  

[Крижанівський Г.] Історичне та суспільне значення Почаївської лаври.

 

Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1899. - 116 с.: Ілл. - 25 х 17,5 х 1 см.

В оригінальній оправі з конгревним та золотим тисненням на кришках. Містить ілюстрацію "Вид Почаєво-Успенської лаври з південного боку".

Видання має наукову, історико-культурну, художню цінність та представляє колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Книжку присвячено історії Свято-Успенської Почаївської лаври – православного чоловічого монастиря, найбільшої православної святині Волині.

 49  

Український народ у його минулому та теперішньому / Український народ у його минулому та сьогоденні / За ред. Волков Ѳ.К., Грушевський М.С. та ін. (Ред.) / Волков Ф.К., Грушевський М.С. та ін. (Ред.). / У 2 т. Т. 1-2. - Пг.: Видання М.А. Славінського; Тип. Т-ва «Громадська користь», 1914-1916.

 

Формат видання: 27 см х 19 см х 3 см; Т.1. – [8], 360 с., 17 л. мул. Т.2. – [8], 361-707 с., 25 л. мул.

Видання ілюстроване чорно-білими та кольоровими знімками з картин та портретів відомих художників – А.І.Куїнджі, В.І.Штернберга, Е.І.Столиці. У двох сучасних напівшкіряних палітурках, торшоновані обрізи з «тонованою головкою». Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність та є бібліографічною рідкістю. Книжка представляє колекційний інтерес. Ілюстровані видання. Прижиттєве видання автора. Одне з перших видань, яке синтезує знання з українознавства. Книжка присвячена всебічному вивченню історії, етнографії, географії та антропології українського народу. Видання ілюстроване чорно-білими та кольоровими знімками з картин та портретів відомих художників – А.І.Куїнджі, В.І. Штернберга, Є.І.Столиці. Серед авторів цього видання були визначні вчені: Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) – видатний історик та громадський діяч, один із лідерів українського національного руху, голова Української Центральної Ради, професор Львівського університету (1894—1914), член Чеської АН, академік ВУАН та АН СРСР, член НТШ. Засновник української наукової історіографії. У 1886-90 р.р. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, залишений при університеті професорським стипендіатом. У 1894 р. захистив магістерську дисертацію та отримав кафедру української історії у Львівському університеті. Його концепція історії України доводила історичну виправданість боротьби українців за національне визволення.

Степан Рудницький (1877–1937) – український дослідник проблем політичної географії. 

Олександрович Шахматов (1864–1920) – філолог, мовознавець, історик давньоруської культури, академік із 1897 р. Волков Федір Кіндратович (Вовк Федір Кіндратович) – антрополог, етнограф, археолог, громадський діяч, доктор Сорбоннського університету, професор Петербурзького університету. Відкрив Мезинську, передавав Кирилівську стоянку. Автор понад 455 наукових праць.

Зміст:

I. Розвиток українських досліджень у ХІХ ст. та розкриття у них основних питань українознавства (М.Грушевський);І

І. Історія українського народу (М.Грушевський);

 50  

[Куліш П.] ХАТА. 1860: [АЛЬМАНА]. / Видав П. А. Куліш.

 

Петербург: В друкарні П. А. Куліша, 1860. - XXII, [2], 216 с. - 21 х 13,5 х 1,2 см. В індивідуальній складовій (папір, шкіра) палітурці. Орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці. Суперекслібріс «А. Ф.». Книга має наукову, історико-культурну цінність та представляє колекційний інтерес. Перше видання (25 лютого 1860).

Бібліографічна рідкість. Наявність цього видання у бібліотеках, музеях та приватних зборах визначає особливий статус цих колекцій. Видання «Хата» спочатку замислювалося як «Південно-російський журнал словесності, історії, етнографії та сільського господарства». Але міністерство народної освіти "не вважало за можливе клопотати про дозвіл на друк журналу, тому П. Куліш приступив до підготовки альманаху під тією ж назвою, який був виданий в 1860 році в Санкт-Петербурзі. Збірка складається з поетичних та прозових творів українських письменників. Серед віршів визначне місце посідає «Кобзарський гостинець» – прижиттєва публікація десяти віршів Т. Шевченка періоду заслання. Також у книзі опубліковано перші поетичні досліди Я. Щеголєва та П. Кузьменка під назвою «Первоцвіт», приказки Є. Гребінки, твори Марка Вовчка, Ганни Барвінок та самого Куліша. В українському суспільстві альманах отримав багато позитивних відгуків, що підтримало наміри П. Куліша здійснити видання журналу.

Куліш Пантелеймон Олександрович (1819-1897) – видатний український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Творець «кулішівки» – однією з перших версій українського фонетичного правопису. Автор першого українського історичного роману «Чорна рада», співавтор першого українського перекладу Біблії (разом із І. Пулюєм та І. Нечуй-Левицьким).

Бібліографія: Смирнов-Сокольський Н. П. Моя бібліотека: бібліографічні описи. - №1844.


1|2|3|4|5|6